Новий вид трудового договору: на що очікувати роботодавцям?
21 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла за основу Проект Закону № 5161 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості" ("Законопроєкт"). У першу чергу, він має на меті включення положень до Кодексу законів про працю ("КЗпП") щодо регулювання трудових відносин з працівниками на основі договору з нефіксованим робочим часом. Наразі Законопроєкт готується на друге читання.
Мета прийняття такого Законопроєкту зумовлена виникненням нових видів трудових відносин через пандемію COVID-19 та відповідних обмежувальних заходів. Таким чином, виросла кількість нестандартних форм зайнятості, за якими працівники залучаються до виконання тимчасових робіт за цивільно-правовим договором підряду або надання послуг. Відповідно, такі працівники-підрядники не отримують жодного соціального чи трудового забезпечення через умови оформлення таких відносин.
Тому Законопроєкт передбачає запровадження особливого виду трудового договору з нефіксованим робочим часом, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання визначених у ньому обов'язків працівника ("Договір"). Окрім того, Договір не зумовлюватиме обов'язку для роботодавця забезпечити працівника роботою на постійній основі. Всі деталі щодо необхідності залучення робітника до певного виду робіт, їхнього обсягу, часу та графіку виконання встановлюватимуться в Договорі за взаємною згодою сторін. Такий Договір укладатиметься виключно у письмовій формі.
Типова форма такого Договору буде затверджена Міністерством соціальної політики України.
1. Обмеження
Важливо зазначити, що Законопроєкт передбачає певне обмеження щодо кількості працівників на одному підприємстві, трудові відносини з якими можуть регулюватися таким Договором. Кількість Договорів з нефіксованим робочим часом не повинна перевищувати 10% від всіх трудових договорів, стороною яких є один роботодавець. Однак якщо роботодавець, зокрема юридична особа чи фізична особа-підприємець, має менше 10 найманих працівників, можливе встановлення лише одного Договору з нефіксованим часом.
2. Робочий час та оплата праці
Ключовою особливістю такого Договору буде саме відсутність фіксованого робочого часу. Однак з урахуванням загальних вимоги трудового законодавства щодо робочого часу та часу відпочинку.
Важливо, що роботодавець не зможе вимагати від працівника з нефіксованим робочим часом працювати більше, ніж 40 годин та 6 днів на тиждень. Якщо працівник погодиться працювати понаднормово, то оплата праці обчислюватиметься наступним чином:
- у подвійному розмірі годинної ставки, якщо Договором передбачена погодинна система оплати праці; або
- у розмірі 100% тарифної ставки за годину, якщо оплата відрядна (пропорційно до обсягу фактично виконаних робіт).
Щодо мінімальної кількості робочих годин працівника з нефіксованим робочим часом, то вона не може бути меншою за 32 години на календарний місяць. Однак навіть якщо працівник фактично відпрацює меншу кількість годин, заробітна плата виплачуватиметься у розмірі не менше, ніж за 32 години.
Важливо, що Законопроєкт встановлює вимогу, щодо обов'язково зазначення мінімального строку для роботодавця для повідомляти працівника про наявність для нього роботи за Договором. Інакше, робітник матиме право відмовитися від виконання такої роботи.
3. Санкції
Законопроєкт передбачає штрафні санкції за недотримання вимог стосовно трудових відносин з нефіксованим робочим часом.
Так передбачена відповідальність для роботодавця за укладення такого Договору з працівником, попри фактичне виконання працівником роботи повний робочий час. Також накладатиметься штраф у разі перевищення кількості таких Договорів у роботодавця або допущення недостовірності у веденні обліку робочого часу працівників за Договором .
Ознайомитися із текстом Законопроєкту можна за посиланням.
За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:
Старший юрист
kylchynska@everlegal.ua
Юрист
horodniuk@everlegal.ua
