Удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану: зміни до КПК України

Публікації
31.08.2022 1775

25 серпня 2022 року набрав чинності Закон України № 2462-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану" від 27 липня 2022 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20#Text).

Пропоную оглянути зміни та доповнення до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), які вніс цей Закон.

 

1. Розширено коло учасників кримінального провадження.

Так, п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України до сторони захисту додано «особу, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю», а у п. 27 ч. 1 ст. 3 КПК України роз’яснено, що такою особою є «фізична особа, яка не набула статусу підозрюваного, обвинуваченого у зв’язку з її смертю, але стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

Також ч. 2 ст. 42 КПК України доповнено абзацом другим такого змісту: «Особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, є фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені частиною першою статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть».

Крім того, у новій редакції викладено визначення поняття захисника (ч. 1 ст. 45 КПК України) шляхом доповнення переліку підзахисних адвоката у кримінальному провадженні: «Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію)».

 

2. Спрощено порядок видачі трупа в умовах воєнного стану.

Частиною 4 ст. 238 КПК України визначено, що «під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 цього Кодексу (Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану), письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті».

У пояснювальній записці до законопроекту необхідність змін обґрунтовувалась тим, що вимогами чинного кримінального процесуального законодавства було передбачено, що після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті, труп особи підлягає видачі родичам виключно з письмового дозволу прокурора. Однак у районах проведення активних бойових дій, або на територіях, що зазнають постійного бомбардування, функціонування органів прокуратури ускладнюється, кількість прокурорів, що можуть виконувати свої обов’язки у цих регіонах обмежена.

Таким чином, змінами до частини четвертої статті 238 КПК України передбачено, що якщо прокурор не може надати дозвіл на видачу трупа родичам через активні бойові дії, то цей обов’язок покладається на слідчого після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.

 

3. Істотно змінено правила проведення освідування (стаття 241 КПК України).

По-перше, законодавець передбачив можливість здійснення такої слідчої (розшукової) дії не лише за постановою слідчого та прокурора, а і дізнавача.

По-друге, освідування може проводитися для виявлення не лише на тілі, а й на одязі, в якому перебуває підозрюваний, свідок чи потерпілий, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу (ч. 1 ст. 241 КПК України).

По-третє, перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, прокурора, а в разі її відмови освідування здійснюється примусово виключно на підставі постанови прокурора. У разі необхідності освідування здійснюється за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста (ч. 2 ст. 241 КПК України). 

У попередній редакції статті 241 КПК України не було передбачено постанови дізнавача або слідчого як підстави для проведення освідування, не було вказівки на участь спеціаліста.

По-четверте, у ч. 3 ст. 241 КПК України прямо передбачено, що «застосування примусу допускається лише у межах, необхідних для досягнення мети освідування».

По-п’яте, про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого надається особі, освідування якої здійснювалося (ч. 4 ст. 241 КПК України).

У попередній редакції статті 241 КПК України копія протоколу освідування надавалася лише особі, освідування якої проводилося примусово.

 

4. Уточнено підставу та порядок закриття кримінального провадження щодо померлого.

По-перше, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України викладено в такій редакції: 

«1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 

5) помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого».

Таким чином, встановлено нову нереабілітуючу правову підставу для закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування: смерть особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю.

По-друге, у такому випадку прокурор до винесення постанови про закриття кримінального провадження направляє одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено ст. 3 КПК України, та/або захиснику померлого письмове повідомлення про можливість закриття кримінального провадження у зв’язку із смертю підозрюваного чи особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, із роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження (абз. 3, абз. 5 ч. 4 ст. 284, абз. 2 ч. 6 ст. 284, п. 1 ч. 10 ст. 284 КПК України).

У зв’язку з цим до пункту 4 частини першої статті 303 КПК України були внесені зміни: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім’ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження».

Відповідно, у разі відсутності згоди вищезазначених осіб кримінальне провадження не може бути закрито.

По-третє, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 284 КПК України, постановляється судом.

Суд до постановлення ухвали про закриття кримінального провадження направляє у порядку, передбаченому КПК України для вручення повідомлень, одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено ст. 3 КПК України, та/або захиснику обвинуваченого копію клопотання прокурора про закриття кримінального провадження із роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Кримінальне провадження закривається, якщо у 10-денний строк не надійшло клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження. Клопотання розглядається прокурором за правилами ст. 220 КПК України (ч. 7 ст. 284, п. 2 ч. 10 ст. 284 КПК України).

 

5. Істотно змінено перелік повноважень, які може виконувати керівник органу прокуратури, якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень в умовах воєнного стану (п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України).

Зокрема передбачено виключний перелік повноважень керівника органу прокуратури, які він може виконувати за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею таких повноважень:

  • 140 (привід), 
  • 163 (розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів), 
  • 164 (постановлення ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів),
  • 170 (накладення арешту на майно), 
  • 173 (вирішення питання про арешт майна), 
  • 206 (обов’язки слідчого судді щодо захисту прав людини), 
  • 219 (продовження строків досудового розслідування), 
  • 232 (проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції під час досудового розслідування), 
  • 233 (проникнення до житла чи іншого володіння особи), 
  • 234 (обшук), 
  • 235 (постановлення ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи), 
  • 245-248 (отримання зразків для експертизи; зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису; проведення негласних слідчих (розшукових) дій), 
  • 250 (розгляд клопотання прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді), 
  • 294 КПК України (продовження строків досудового розслідування).

Рішення керівника органу прокуратури приймається у формі постанови та має містити обґрунтування правомірності здійснення ним повноважень слідчого судді.


6. Продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 615 КПК України).

Доповнено статтю 331 КПК України таким положенням: «У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу». 

Таким чином, ч. 5 ст. 615 КПК України передбачено: «У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці».

 

7. Уточнено порядок затримання особи в умовах воєнного стану (п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України).

Якщо наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 КПК України, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 КПК України. (72 години з моменту затримання)

Якщо в умовах воєнного стану відсутня об’єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 КПК України (72 години з моменту затримання), розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв’язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи.

Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 КПК України (72 години з моменту затримання), для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється.

 

8. Змінено механізм здійснення судового контролю скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 615 КПК України).

Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених статтею 615 КПК України, можуть бути подані до суду.

Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством. 

Отже, вже немає посилання на суд, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

 

9. Скорочено строк повідомлення про підозру в умовах воєнного стану (ч. 7 ст. 615 КПК України).

У разі наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру у строки, встановлені статтею 278 КПК України (24 години з моменту затримання), якщо такі процесуальні дії здійснюються в умовах воєнного стану, строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі може бути продовжено до сорока восьми годин. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру упродовж сорока восьми годин з моменту її затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

Отже, строк для вручення письмового повідомлення про підозру скорочено із 72 годин до 48 годин.

 

10. Змінено підсудність деяких кримінальних проваджень в умовах воєнного стану (абз. 1 ч. 9 ст. 615 КПК України).

Під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.

 

11. Надання можливості суду після складання та підписання повного тексту вироку обмежитися проголошенням його резолютивної частини в умовах воєнного стану (ч. 15 ст. 615 КПК України).

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

 

Долучайтесь до EVERLEGAL NewsBox, щоб отримувати актуальні юридичні інсайти щомісяця

We solve your legal issues
However complex they are
Wherever they occur
Whenever you need us