Опіка, піклування та постійний догляд за людьми похилого віку

Допомогти тим, хто цього вкрай потребує

У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, воєнний стан в країні був продовжений на підставі Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб (https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737). 

Війна стала тяжким випробуванням, яке доводиться переживати українському народу. На сьогодні, постає багато викликів та запитань, одним з яких є питання забезпечення та дотримання прав і свобод людей похилого віку в умовах війни, адже вони в силу різних життєвих обставин можуть потребувати допомоги. Тож, розглянемо процедуру та які потрібні документи для встановлення опіки, піклування або постійного догляду за літніми людьми. 

• Перш за все зазначимо, що особливого порядку для встановлення опіки або піклування під час воєнного стану не запроваджено, процедура здійснюється відповідно до загальних правил. 
• Окрім цього, варто пам'ятати про відмінність понять "опіка" та "піклування". 
• Відтак, у ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України (далі – "ЦК України") закріплено, що опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними.
• Ч. 1 ст. 59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена. 
• Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч. 1 ст. 62 ЦК України).

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є  районні,  районні  в  містах  Києві  та  Севастополі   державні адміністрації,  виконавчі  комітети  міських,  районних  у містах, сільських, селищних рад (п. 1.3 наказу Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці та соціальної політики України № 387/3680 від 26.05.1999 (далі – "Наказ № 387/3680 від 26.05.1999") (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text)).  

• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

• повідомлення  державних,  громадських  організацій  або заява громадянина (громадян);
• копія  свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);
• рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
• акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;
• довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
• довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;
• акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та  піклування за місцем  проживання  опікуна  про можливість виконувати опікунські обов'язки;
• довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань,  що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Як бачимо, для оформлення опікунства над людиною похилого віку необхідно, зокрема,  рішення суду про визнання такої особи недієздатною. 

Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі – "ЦПК України"). 

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам'ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.  

• повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);
• рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною;
• медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування;
• довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;
• заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування.