Всі карти на стіл

Про усі деталі кампанії декларування 2020 читайте у свіжій статті від Тетяни Павлюковець, керівника практики кримінального права та процесу у EVERLEGAL.

Зміст статті:

  • Вступ
  • Що я зробив не так? 
  • Хто? Де? Коли? І скільки?
  • Щорічна декларація
  • Декларація перед звільненням
  • Декларація після звільнення
  • Цифри і дати 

 

Кампанія декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, доходів та видатків за 2019 рік у розпалі. Обов’язок подавати електронну декларацію на сайті Національного агентства запобігання корупції (далі, НАЗК) визначений вимогами статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас, 17 березня 2020 року, набули чинності норми, якими звичний строк подачі декларацій –  01 квітня,  у поточному році змінено. Так, у 2020 році строк подачі декларацій за 2019 рік продовжено до 01 червня 2020 року. Зазначені зміни запроваджені Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».


З 01 січня 2020 року на осіб, які зобов’язані подавати електронні декларації, чекало кілька сюрпризів у вигляді оновленої Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, а також ряд змін щодо відомостей, які повинні зазначатись у декларації. Зокрема зміни стосуються пунктів 5-1, 6, 7, 8, 8-1, 9, 10 частини 1 статті 46, абзаців 2, 3 частини 2 статті 46, частини 4 статті 46, Примітки до статті 46, статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідні норми введені Законом України №140-ІХ від 02 жовтня 2019 року.

На оновлення порядку декларування вже неодноразово зверталась увага у професійних юридичних виданнях та засобах масової інформації. А після спливу половини строку для подачі щорічних декларацій, 13.02.2020 Національне агентство запобігання корупції нарешті дещо оновило роз’яснення стосовно порядку їх заповнення з урахуванням змін, що вступили у силу з 01 січня 2020 року.

Про основні з них лише нагадаємо. Отож, при оформленні персональних даних про суб’єкта декларування та осіб, які є членами його сім’ї і вказуються у декларації, необхідно зазначати унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (якщо Ви його ще не маєте, допустиме застосування відповідної опції); розширено коло осіб, які є членами сім’ї суб’єкта декларування, зокрема, перелік доповнено дітьми, до досягнення ними повноліття, незалежно від того чи проживають вони разом з особою; перелік відомостей, які підлягають декларуванню, поповнився юридичними особами, трастами та іншими подібними правовими утвореннями, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї, а також нематеріальними активами, у тому числі об’єктами інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті криптовалюти. 

Крім того, слова «отримані (нараховані) доходи» замінено на словосполучення «отримані доходи» (правда, яка суттєва між ними різниця і як це вплине на декларування,  НАЗК так детально і не роз’яснило); обов’язок декларування відтепер поширюється і на відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування чи членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно.

З січня поточного року скасовано норму щодо обов’язкового декларування фінансових зобов’язань суб’єкта декларування, якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; додано роз’яснювальну норму щодо конкретизації даних про об’єкт декларування, зокрема, дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні чи користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду. 

Статтю 46 Закону України «Про запобігання корупції» доповнено приміткою, яка визначає хто є членами сім’ї суб’єкта декларування, і не є його подружжям або дітьми, зокрема, це – особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації; змінено порядок виправлення декларації та інші.

Водночас, березень поточного року виявився досить несподіваним для декларантів та багатим на зміни, що стосуються декларування. Можна навіть сказати, багатим на внесення «змін до змін». Так, окрім Закону №530-ІХ, яким відтерміновано строк подачі декларацій, прийнято також і інший нормативний документ, який дозволяє не застосовувати зміни, що вже вступили у силу з 01 січня 2020 року. Мова йде про Закон  України №524-ІХ від 04 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції», що був опублікований 19 березня 2020 року та вступає у силу із дня наступного за днем опублікування, тобто з 20 березня 2020 року.

Пунктом 53 даного Закону передбачається доповнення Перехідних положень Закону №140-ІХ новими пунктами 1-1 та 1-2. Зокрема, пунктом 1-1 встановлюється, що у декларації за 2019 рік інформація зазначається згідно з вимогами, що діяли до введення в дію передбачених цим Законом змін до статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Особи, віднесені цим Законом до суб’єктів декларування, у деклараціях за 2019 рік зазначають інформацію за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Це свідчить про те, що декларації за 2019 рік мають подаватись за правилами Закону, який діяв станом на 31.12.2019 року, тобто без урахування вже діючих змін.  

При цьому, станом на час опублікування даного Закону, вже понад 222 тисячі осіб заповнили і подали декларації оновленої форми з урахуванням змін, які діяли з початку року, про що зазначено на сайті НАЗК. 

 

 

Що я зробив не так? 

Як свідчить практика, особами на яких покладено обов’язок декларування, допускаються типові помилки, що можуть призвести до відповідальності, зокрема, за ч.4 ст.172-6 КУпАП та ст.366-1 КК України.

Нагадаємо, що кримінальна відповідальність за подання у декларації завідомо недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів (ПМ) для працездатних осіб (для цілей декларації за 2019 рік, це - 480250 грн.). 

У випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 ПМ (від 192100 грн. до 480250 грн.), можливе настання адміністративної відповідальності.

Опрацювання судової практики за 2019 рік свідчить, що порушення, за які особи притягувались до відповідальності за ст.366-1 КК України (Декларування недостовірної інформації),  є практично аналогічними і переважна їх більшість, як не дивно, стосується не приховування від декларування майна, а умисного неподання декларації, зокрема, порушення строків та порядку її подачі. 

З огляду на зазначене, хочемо звернути увагу на те хто і які декларації повинен подавати у поточному році. При цьому, ми свідомо упустимо випадки подання декларації особами, які претендують на зайняття посад, зазначених частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані особи, і зосередимось на поширених випадках порушень, що стосуються щорічного декларування.

 

ХТО? ДЕ? КОЛИ? 
Отож, хто, де і коли заповнює декларацію?  

 

Декларацію заповнюють та подають особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До прикладу, це керівники усіх державних органів та установ, депутати усіх рівнів, сільські, селищні, міські голови, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, судді, правоохоронці, особи, які займають посади патронатної служби, особи, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (наприклад, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку чи державного підприємства, що має на меті одержання прибутку), окремі представники громадських об’єднань і наукових установ та інші. Перелік цих осіб визначений у пункті 1, підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

У той же час не подають декларації суб’єкти, які є (за окремими винятками), посадовими особами закладів, установ та організацій, що здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, реабілітації осіб з інвалідністю, освіти, науки, культури, мистецтв, спорту, військовослужбовцями тощо. Перелік даних осіб визначено частиною 5 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції». 

Обов’язок декларування також не поширюється на іноземців-нерезидентів, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства чи організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі.

Декларація заповнюється та подається суб’єктом декларування особисто шляхом заповнення відповідної електронної форми у персональному електронному кабінеті у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Паперову копію декларації при цьому подавати не потрібно. 

Для заповнення декларації потрібен особистий кваліфікований електронний цифровий підпис, так званий ЕЦП, який потрібно отримати в одному з Акредитованих центрів сертифікації ключів (перелік АЦСК). 

Неподання декларації особами, з причини не виготовлення ЕЦП, не звільняє особу від відповідальності, про що свідчать рішення судів (для прикладу, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84111157 , http://reyestr.court.gov.ua/Review/82672652).

Зверніть увагу також на відповідність встановленого програмного забезпечення і той факт, що збережену чернетку декларації можна відкрити та подати лише на тому комп’ютері, на якому вона була створена.

При заповненні декларації необхідно обрати тип декларації, яка подається. Декларація буває 1) щорічна, 2) при звільненні, 3) після звільнення, 4) декларація кандидата на посаду та 5) повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

 

Щорічна декларація.

Подається відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щорічно до 1 квітня і охоплює інформацію за попередній звітний рік з 01 січня по 31 грудня включно. Проте, як вже зазначалось вище, у поточному році строк подачі щорічної декларації змінено. Тобто, декларацію за 2019 рік необхідно подати у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2020 року по 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 року. 

Декларація при звільненні.
Подається відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» не пізніше 20 робочих днів з дня припинення відповідної діяльності, у зв’язку з чим на особу покладався обов’язок подавати декларацію. Така декларація подається особою за період не охоплений деклараціями, поданими раніше, та містить інформацію станом на день припинення діяльності.

Для прикладу, суб’єкт декларування достроково припинив свої повноваження на займаній посаді і звільнився 15.07.2019. До 1 квітня 2019 року він подав щорічну декларацію за 2018 рік (за період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року). Таким чином, йому необхідно подати декларацію при звільненні за період, що не охоплений раніше поданою декларацією, тобто, за період з 1 січня 2019 по 15 липня 2019 включно.

Порядок подання декларації також зазнав змін. Раніше, особа, яка звільнялась за власним бажанням, повинна була подавати декларацію у день звільнення. На даний час законодавством встановлено 20 денний строк подачі декларації після дня звільнення особи.

 

Декларація після звільнення.

Дана декларація подається відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» до 1 квітня наступного року після припинення діяльності і охоплює інформацію за попередній звітний рік з 1 січня по 31 грудня включно.

А у поточному році така декларація подається до 01 червня 2020 року.

Для прикладу, суб’єкт декларування достроково припинив свої повноваження на займаній посаді і звільнився 15.07.2019. До 1 квітня 2019 року він подав щорічну декларацію за 2018 рік (за період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року). У подальшому він подав декларацію при звільненні за період з 1 січня 2019 по 15 липня 2019 включно. І у термін до 1 червня 2020 року йому необхідно подати декларацію після звільнення, що охоплює період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Це мабуть одне з найпоширеніших порушень, за які особи були притягнуті до кримінальної відповідальності у 2019 році, оскільки саме цю декларацію найчастіше і забувають подати. Для прикладу кілька судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86063780, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84635416, http://reyestr.court.gov.ua/Review/81667912http://reyestr.court.gov.ua/Review/83678278, http://reyestr.court.gov.ua/Review/81456370 

Слід звернути увагу і на важливі зміни, що стосуються кримінальної відповідальності за ст.366-1 КК України, прийняті у жовтні 2019 року. 

Зокрема, з 18.10.2019 року набрав чинності Закон, яким дану статтю віднесено до корупційних злочинів, що означає неможливість звільнення особи, яка вчинила корупційний злочин, від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК України), примиренням винного з потерпілим (ст.46 КК України), передачею особи на поруки (ст.47 КК України), зміною обстановки (ст.48 КК України), а також неможливість призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст.69 КК України) та звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.ст.75, 79 КК України).

Якщо говорити про відповідальність, то необхідно зазначити і про ще одні зміни, які вводяться у дію Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».  

Зокрема, вищевказаним Законом передбачено, що суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену абзацом першим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (декларація при звільненні), або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані відповідно до статті 52 зазначеного Закону у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

Водночас, як бачимо, таке звільнення від відповідальності стосується не всіх осіб, не всіх форм декларацій і не усіх діянь, відповідальність за які передбачена ст.366-1 КК України. Виникає і питання щодо процесуального порядку звільнення осіб від кримінальної відповідальності за відсутності у кримінальному законодавстві такої підстави.

Разом з тим, не кожна неподана декларація тягне за собою кримінальну відповідальність, оскільки за ст.366-1 КК України відповідальність передбачена лише за умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації. Більше того, для доведення наявності в діях особи складу певного злочину чи адміністративного правопорушення, має бути дотримано ряд обов’язкових вимог та зафіксовано відповідну доказову базу згідно встановленої процедури збору доказів. Саме тому, дану справу краще довірити професійним юристам, які нададуть кваліфіковану правову допомогу у вирішенні Ваших проблем. 

Насправді, визначений Конституцією України обов’язок сплачувати податки, це одна з основоположних підстав економічного та соціального благополуччя держави. Разом з тим, коли Закони написані так, що жодна середньостатистична людина не може їх застосувати чи зрозуміти, і для пояснення одного виду податку чи документу необхідно сто тисяч роз’яснень, доповнень та інструкцій державних органів, погодьтесь – це не нормально. І це аж ніяк не сприяє бажанню чи можливості громадянина безперешкодно сплатити податки чи задекларувати доходи. Але це вже зовсім інша тема для розмови…

 

Вдалого Вам декларування!

 

Для зручності користувачів, ми зібрали деякі корисні цифри та дати до кампанії декларування.

  • Прожитковий мінімум (ПМ) для працездатних осіб станом на 1 січня звітного 2019 року становив 1 921 грн.
  • 50 ПМ – 96 050 грн.
  • 100 ПМ –  192 100 грн.
  • 250 ПМ – 480 250 грн.
  • Декларація за 2019 рік подається у строк до 00 год.00.хв. 01 червня 2020 року (зміни відповідно до Закону від 18.03.2020 року).
  • Останній день звітного періоду (для декларації) – 31 грудня 2019 року.
  • Хто подає декларацію до 01 червня 2020 року – 

- суб’єкти декларування, які працювали у 2019 році та продовжують працювати на відповідних посадах на даний час;

- особи, які припинили свої повноваження чи звільнились у 2019 році (якщо за посадою з якої вони звільнились на них поширювався обов’язок декларування).

  • Сукупний термін половини звітного року – 183 дні.
  • Виправлення декларації можливе упродовж 7 днів з дня подачі.
  • Кількість можливих виправлень – не більше трьох.

______________________________________________________

За більш детальною інформацією або ж консультацією звертайтесь на pavliukovets@everlegal.ua, Тетяна Павлюковець, керівник практики кримінального права та процесу EVERLEGAL

Долучайтесь до EVERLEGAL NewsBox, щоб отримувати актуальні юридичні інсайти щомісяця

We solve your legal issues
However complex they are
Wherever they occur
Whenever you need us