ЄС визначив Україну одним з пріоритетних партнерів Європейської водневої стратегії
8 липня 2020 року на презентації Європейської водневої стратегії ("Стратегія") у Брюсселі Україну було названо одним із пріоритетних партнерів у постачанні водню до Європи. Водень є одним із джерел енергії, яким планують замінити неекологічне викопне паливо.
Стратегія є невід'ємною частиною Європейської зеленої угоди та передбачає поступове, але стрімке збільшення частки водневої енергії з 2020 до 2050 року. У свою чергу, Європейська зелена угода – це масштабна ініціатива, покликана перетворити Європу на перший у світі кліматично нейтральний розвинений регіон до 2050 року. Для втілення ініціативи у життя, ЄС планує скорочувати кількість вуглецевих викидів на 100 мільйонів тон щорічно та врешті відмовитися від викопних джерел палива повністю.
"Зелений" водень як новітній енергетичний ресурс
Водень – це універсальний і екологічно чистий енергоносій. У даному випадку йдеться про так званий "зелений" водень, який синтезують за допомогою екологічних методів (найбільш поширений із них – електроліз води). Як первинне джерело електроенергії для проведення електролізу може використовуватися надлишкова електроенергія відновлюваних джерел або традиційних станцій.
Зберігання і транспортування водню може відбуватись через уже існуючі системи трубопроводу, отже, необхідності кардинально змінювати енергетичну інфраструктуру немає. Це означає, що водень можна легко інтегрувати у енергетичну систему будь-якої сучасної держави.
Розробленням водневих енергетичних технологій активно займаються у світі. Наприклад, ЄС реалізує проєкт розвитку водневих авто для Європи з нульовим викидом відходів у навколишнє середовище. Загалом, ЄС займається розробкою понад 250 проєктів з водню загальною вартістю близько 1,5 млрд євро.
Як саме використовувати водень у енергетиці?
Три головні сфери використання водневих технологій – це опалення, електрична енергія і транспорт.
Для опалення водень спалюють, унаслідок чого виділяється лише вода, тобто процес є повністю екологічним. Для порівняння, у результаті спалення вугілля у атмосферу виділяються мільйони тон вуглекислого газу.
Для того, щоб перетворити водень у електричну енергію, використовують паливні елементи, що володіють ККД не менше 50%. В результаті роботи водневих паливних елементів, крім електроенергії, виробляється тільки тепло і вода (в малих кількостях).
Крім того, існує багато прикладів щодо застосування водню у транспорті. Так, автомобілі з водневими паливними елементами випускають на ринок Honda, Toyota, Hyundai і низка китайських компаній.
За підрахунками аналітиків, водень може задовольняти до 24% світової потреби в енергоресурсах до 2050 року, а обсяг грошового обігу на глобальному ринку водневої енергетики складатиме у перспективі до 630 млрд євро.
Яку роль у реалізації Стратегії відведено Україні?
Європейська комісія визначила Україну пріоритетним партнером у розвитку водневої енергетики, враховуючи її природні ресурси та взаємопов'язаність інфраструктури.
В Україні планують побудувати 10 ГВт електролізерів для виробництва "зеленого" водню за методом електролізу води. Завдяки цьому будівництву наша держава зможе приєднатися до реалізації амбітних цілей Європейської зеленої угоди.
Крім природних ресурсів та інфраструктури, Україна володіє значним технологічним та науковим потенціалом у даній сфері. Так, у співпраці із данським центром "Фолькецентр" у 1995 році українські спеціалісти збудували та ввели у експлуатацію першу в Європі вітроводневу станцію.
