Коли директор не відповідає за податковий борг компанії: судова практика

Публікації
10.11.2020 33

У коментарі юриста, адвоката EVERLEGAL Андрія Панчишина для профільного видання "Юридична Газета" висвітлено актуальну судову практику щодо притягнення керівників / учасників (засновників) компаній до цивільно-правової відповідальності за доведення до банкрутства, в тому числі у разі наявності непогашених податкових зобов‘язань.

Читайте коментар нижче або на сайті видання "Юридична Газета" за посиланням.

 

 

 

***

За загальним правилом, передбаченим ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу України, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Випадком можливості застосування наслідків наявності заборгованості, у т. ч. податкового боргу, до керівників/учасників (засновників) юридичних осіб є банкрутство боржника з вини таких осіб. Цей вид відповідальності передбачений абз. 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі — Кодекс), що був уведений в дію 21.10.2019 р. Аналогічна за своїм змістом норма була передбачена в ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На практиці питання притягнення керівника/учасника (засновника) до субсидіарної відповідальності за банкрутство боржника з його вини ускладнюється проблемою доведення та об'єктивного встановлення обставин існування цього правопорушення. У постанові від 16.06.2020 р. у справі №910/21232/16 Верховний Суд дійшов висновку, що факти існування заборгованості зі сплати податків та ухилення від їх сплати без доведення обставин (напрямків, способів) виведення активів з підприємства боржника під час виявлення та існування податкового боргу не є достатньою підставою для притягнення директора такого підприємства до субсидіарної відповідальності.

Верховним Судом наголошено, що для застосування субсидіарної відповідальності за банкрутство боржника необхідне одночасне встановлення такої сукупності обставин: 1) вчинення дій, спрямованих на збільшення кредиторських зобов'язань (у т. ч. податкових); 2) прийняття рішення про виведення активів за наявності заборгованості; 3) прийняття такого рішення в той же період часу (податковий період тощо) за відсутності будь-яких інших ресурсів (перспектив їх отримання) для погашення заборгованості.

Також Верховним Судом підтверджено неможливість притягнення до субсидіарної відповідальності керівника за дії, які були у вчиненні до вступу останнього на таку посаду на підприємстві (постанова Верховного Суду від 30.10.2019 р. у справі №906/904/16).

Окремо варто звернути увагуна висновок, що при застосуванні такого виду відповідальності одного лише факту підтвердження правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень та донарахування податків недостатньо для встановлення факту доведення відповідальними особами до банкрутства (постанова від 28.11.2019 р. у справі №922/2391/16).

Отже, обов'язковими вимогами для притягнення керівників/ учасників (засновників) до відповідальності за банкрутство юридичних осіб є доведеність вини та наявність причинно-наслідкового зв'язку між існуванням податкових зобов'язань та діями відповідальних осіб щодо їх виникнення.

Долучайтесь до EVERLEGAL NewsBox, щоб отримувати актуальні юридичні інсайти щомісяця

We solve your legal issues
However complex they are
Wherever they occur
Whenever you need us