Статус біженця і тимчасовий захист у ЄС. Режим тимчасового захисту в Республіці Польща

В країнах ЄС існують різні форми захисту осіб, проте ми зупинимося лише на двох, це статус «біженця» та «тимчасовий захист».

Згідно з Конвенцією про статус біженців 1951 р., статус біженця - це форма захисту, що надається тим людям, які «через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознакою расової належності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів знаходиться за межами країни своєї національної належності і не в змозі користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок таких побоювань; або, не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань».

Набуття статусу біженця є доволі тривалий і бюрократичний процес, в межах якого кожна така заява розглядається індивідуально, і у кожному конкретному випадку відповідним органом приймається рішення про наявність або відсутність підстав для надання такого статусу. При цьому варто пам’ятати, що при поданні заявки про отримання статусу біженця необхідно буде здати свій паспорт, і особа після подачі заявки протягом 6 місяців не матиме право працювати.

Іншою формою захисту є тимчасовий захист. Така форма захисту передбачена в Директиві ЄС 2001/55/EC від 20.07.2001 року, і була запроваджена Рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року для осіб, які були вимушені покинути Україну у зв’язку із воєнним вторгнення на її територію.

Тимчасовий захист - це надзвичайний механізм. Він може бути застосований тоді, коли є масовий наплив людей. Цей механізм має на меті забезпечити негайний та колективний (тобто без необхідності розгляду індивідуальних заяв) захист переміщених осіб, які не мають змоги повернутися до країни їх походження. Мета полягає в тому, аби послабити тиск на національні системи надання притулку та дозволити переміщеним особам користуватися гармонізованими правами в усьому Євросоюзі. Це — права на проживання, доступ до ринку праці та житла, медичну допомогу та доступ до освіти для дітей.
Тимчасовий захист не тотожний  статусу біженця, втім, особи, які отримали тимчасовий захист в ЄС, можуть в наступному у будь-який час звернутися за отриманням статусу біженця.

Особи, на яких поширюється тимчасовий захист:

1. Громадяни України, які проживають в Україні, які прибули до країни ЄС, починаючи з 24 лютого 2022 року після військового вторгнення російських збройних сил в Україну.
2. Громадяни третіх країн або особи без громадянства, які легально проживають в Україні, які прибули до країни ЄС, починаючи на 24 лютого 2022 року після військового вторгнення російських збройних сил в Україну, і які не можуть повернутися до своєї країни або регіону походження в безпечних і довготривалих умовах через ситуації, що склалася в цій країні. Це можуть бути особи, які користуються статусом біженця або еквівалентним захистом, або особи, які шукали притулку в Україні на момент подій, що призвели до масового напливу. Громадяни третіх країн, які тривалий час легально проживали в Україні на момент подій, що призвели до масового напливу, повинні користуватися тимчасовим захистом незалежно від того, чи зможуть вони повернутися до своєї країни чи регіону походження в безпечних і тривалих умовах.
3. Члени сім’ї двох вищевказаних категорій осіб, оскільки сім’я вже існувала в Україні на момент виникнення обставин масового напливу, незалежно від того, чи міг член сім’ї повернутися до країни свого походження безпечно. Відповідно до Директиви Ради 2001/55, член сім'ї вважається подружжям двох вищезазначених категорій людей або його або її неодруженим партнером у стабільних стосунках, якщо законодавство або практика відповідної держави-члена розглядає неодружені пари в спосіб порівнянний з подружніми парами відповідно до свого законодавства про іноземців; неповнолітні неодружені діти двох вищезазначених категорій осіб або його/її чоловіка/дружини, незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза шлюбом чи усиновлені; інші близькі родичі, які проживали разом у складі сім'ї на момент обставин масового напливу, і які повністю або переважно перебували на утриманні двох вищезазначених категорій осіб.

Перетин кордону

Прикордонний контроль у прикордонних зонах ЄС ослаблений. Повна перевірка проводитиметься лише в тому випадку, коли є відповідних службовців країни ЄС виникнуть сумніви з приводу ідентифікації особи.

Кордон країни ЄС можуть перетинати не лише громадяни України з біометричними закордонними паспортами, але й ті, у кого такий документ відсутній, або не мав можливості його взяти із собою. Важливою умовою є наявність у особи хоч якогось документу, який посвідчує особу, а на дітей свідоцтво про народження. Згода іншого з батьків на виїзд дитини за кордон не перевіряється, також знято карантинні обмеження при перетині кордонів. 

Строк тимчасового захисту:

Тимчасовий захист триватиме один рік, він може бути скорочений у випадку покращення ситуації в Україні або продовжений залежно від ситуації. Тимчасовий захист можна отримати лише в одній країні ЄС. 

При цьому, з моменту перетину кордону ЄС, користуючись безвізовим режимом, громадяни України мають право перебувати на території ЄС протягом 90 днів без звернення за тимчасовим захистом.

Права осіб, які користуються тимчасовим захистом: 

• дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю продовження)
• доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку немає)
• доступ до освіти. Діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні громадян країни перебування
• забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання)
• доступ до соціального забезпечення
• доступ до медичного обслуговування
• право на відповідну інформацію про тимчасовий захист
• можливість отримати статус біженця у майбутньому
• можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.

Конкретні права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту, визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. 

Це набір мінімальних стандартів. Якщо ж якась держава Євросоюзу надає більшу та ширшу підтримку, то це лише вітається. 

Режим тимчасового захисту в Республіці Польща

Згідно статистичних даних найбільша кількість українців перетнула кордон із Польщею, і 12.03.2022 року у Республіці Польща набув чинності закон, який передбачає більш ширшу підтримку для українців ніж у вищезгаданій Директиві ЄС.

Метою закону є створення конкретних правових норм щодо надання допомоги Республікою Польща громадянам України, які внаслідок бойових дій були змушені залишити країну походження та потрапили на територію Польської держави.

Відповідно до положень Закону громадянин України, який внаслідок бойових дій був змушений покинути Україну та на законних підставах в’їхав на територію Республіки Польща у період з 24 лютого 2022 року, і заявляє про свій намір залишитися на території Республіки Польща, має право на перебування в Польщі протягом 18 місяців, рахуючи з 24.02.2022 року. 

Закон передбачає надання громадянам України, які приїжджають на територію Республіки Польща у зв’язку з бойовими діями на території України, номеру PESEL, що дозволить надавати цим людям низку державних послуг.

Для цього існує спеціальна процедура отримання номера PESEL. Це буде неформальна процедура, яка дозволить отримати номер PESEL без необхідності доводити юридичні підстави для його отримання. Для подання заяви слід  надати фотографію особи, яка отримує номер PESEL, та у неї буде знято відбитки пальців. Орган комунальної влади може надати громадянину України безкоштовне фотозйомку. Номер PESEL буде видано після встановлення особи на підставі наявних (у тому числі недійсних) документів, таких як паспорт, ідентифікаційна картка, а також карта поляка. або водійське посвідчення.

Для дітей достатньо буде наявність свідоцтва про народження. У крайніх випадках можна присвоїти номер PESEL на основі декларації заявника. 

Положення закону полегшують доступ до польського ринку праці для громадян України. Для того, щоб скористатися цією можливістю, суб’єкт, який доручає виконання роботи громадянину України, зобов’язаний протягом 14 днів з дня початку роботи повідомити про це компетентне бюро праці. Недотримання цих умов означає, що громадяни України  не мають права виконувати роботу без дозволу на роботу.

Крім того, закон передбачає початок та здійснення підприємницької діяльності на умовах, що застосовуються до громадян Польщі.

Закон також визначає правила надання допомоги громадянам України. Відповідно до положень Закону може надаватись допомога, яка полягає у:
1) проживанні;
2) забезпеченні цілоденним колективним харчуванням;
3) забезпеченні транспортом до місць розміщення, зазначених у пункті 1, між ними або до центрів, якими керує керівник Управління у справах іноземців, або місць надання медичної допомоги громадянам України;
4) фінансуванні поїздок громадським транспортом та спеціалізованим транспортом, призначеним для людей з інвалідністю, до місць або між місцями, зазначеними в пункті 3;
5) забезпеченні миючими засобами та засобами особистої гігієни та іншими засобами.

З метою матеріального забезпечення українським сім'ям та особам, які є громадянами України, які прибули на територію Республіки Польща безпосередньо з території України у зв'язку з бойовими діями, Законом передбачено, зокрема:

1) надання підтримки у сфері сімейних пільг, допомоги по догляду за дитиною,  допомоги на співфінансування зменшення батьківської плати за перебування дитини в яслах, дитячих клубах або з денним вихователем. Пільги надаватимуться після виконання відповідних умов та критеріїв, визначених законами та підзаконними актами, що регулюють ці пільги.

2) можливість надання грошової та немайнової допомоги на умовах та в порядку Закону від 12.03.2004 року «Про соціальну допомогу». Ці пільги надаватимуться на підставі особистої, сімейної, доходної та фінансової звітності;
3) допомога у вигляді одноразової грошової допомоги у розмірі 300 злотих на одну особу, призначену на утримання, зокрема на покриття витрат на харчування, одяг, взуття, засоби особистої гігієни та житлову плату;
4) безкоштовна психологічна допомога;
5) надання медичної допомоги;
6) надання коштів з Державного фонду реабілітації інвалідів на діяльність непрацездатних громадян України.

Положеннями закону також врегульовано питання подальшої легалізації перебування громадян України, які прибули на територію Республіки Польща безпосередньо з території України у зв’язку з веденням там бойових дій. Вказано, що громадянину України, перебування якого на території Республіки Польща є або вважалося законним, буде надано дозвіл на тимчасове проживання. Дозвіл надається за запитом на разовий термін 3 роки, починаючи з дати винесення рішення. Закон також передбачає допуск на польський ринок праці громадян України, які проживають на підставі дозволу на тимчасове проживання, описаного вище. Громадянин України, який отримав дозвіл на тимчасове проживання, матиме право працювати на території Республіки Польща без необхідності мати дозвіл на роботу.

Закон також містить положення, які регулюють становище громадян України, які легально проживали на території Республіки Польща в день нападу військ Російської Федерації на територію України, тобто 24 лютого 2022 року. У зв’язку з цим Законом передбачено продовження терміну перебування осіб, що в’їхали до Республіки Польща на підставі візи, до 31 грудня 2022 року. 

Закон також містить положення, які полегшують заняття медичними професіями громадянами України. До них належать положення, які передбачають, що:
1) з 24 лютого 2022 року на 18 місяців громадянину України, який здобув кваліфікацію лікаря або стоматолога за межами території Європейського Союзу буде дозволено отримати згоду на практику в якості лікаря або згоду на практику в якості лікаря-стоматолога;
2) з 24 лютого 2022 року на 18 місяців громадянину України, яка здобула кваліфікацію медичної сестри чи акушерки за межами території Європейського Союзу може буде надано право працювати за професією медсестри чи акушерки.

Крім того, Закон детально регулює відносини, пов’язані із тимчасовим доглядом за неповнолітніми України, які перебувають на території Республіки Польща без піклування повнолітніх, відповідальних за нього відповідно до чинного в Республіці Польща закону. 

Над оглядом працював адвокат EVERLEGAL Костянтин Медведєв.