Урядовий меморандум не буде перешкодою для компаній в арбітражах

Про вплив Меморандуму про взаєморозуміння на арбітражні процеси, які можуть відбуватися за участі суб’єктів ВДЕ і Уряду України, читайте у коментарі Андрія Оленюка, партнера і керівника практики Енергетики та природніх ресурсів EVERLEGAL, для GetMarket.

Читайте коментар нижче або на сайті GetMarket за посиланням.

У Меморандумі про взаєморозуміння чітко прописано, що він не може бути розтлумачений як поправка до будь-якого договору чи іншого правового документу, чи як відмова від права або вимоги підписантів Меморандуму, у тому числі щодо звернення до суду чи арбітражу з метою захисту своїх прав та інтересів.

Також, у документі вказано, що він не породжує будь-яких зобов’язань для сторін. Але при цьому незрозуміло, що саме означає “додаткових зобов’язань”. Додаткових до тих, які вже є в існуючій договірній і законодавчій базі? Чи до тих зобов’язань, які випливають з Меморандуму?

Меморандум містить такі формулювання, як “виробники ВДЕ зобов’язані”, “погоджуються”, “уряд повинен забезпечити”, “державні органи повинні”. Очевидно, йдеться про якісь обов’язки. Чи мається на увазі в тексті Меморандуму, що він не породжує додаткових обов’язків до тих, які вже в ньому є? Чи що незалежно від цієї зобов’язальної мови, меморандум не погоджує будь-яких обов’язків взагалі, і це якась джентльменська домовленість на політичному рівні?

Дія Меморандуму не розповсюджується на енергетичні кооперативи та приватні домогосподарства, для яких на дату підписання встановлено зелений тариф. З однієї сторони це означає, що до домогосподарств, які мають сонячні чи вітрові електростанції, не застосовуються умови щодо зменшення зеленого тарифу. З іншої сторони, незрозуміло, чи уряд не збирається зменшувати тарифи для них поза сферою дії Меморандуму. Тобто, тут ми можемо чекати сюрпризів від Уряду в законопроектах. Або ж Уряд буде трактувати це положення таким чином, що не потрібно будь-яким чином торкатися домогосподарств, які мають генеруючі установки. 

Виходячи з положень, які відображені у Меморандумі, ми розуміємо, що він є значною мірою політичним, декларативним і позиційним. Він не є юридично зобов’язуючим документом, на основі якого сторони могли б вимагати один від одного виконання цих зобов’язань у судових інстанціях.

Фактично, Меморандум є документом, який виконав чисто утилітарну функцію для Уряду. З його підписанням завершився процес медіації під егідою Енергетичного співтовариства. На політичному полі Уряд зміг продемонструвати свою договороздатність із сектором ВДЕ, і побудував фундамент для того, аби з найменшими втратами перейти до внесення змін до законодавства. 

Разом з тим, я би не применшував роль цього документу у потенційних арбітражних спорах, які можуть відбуватися за участі суб’єктів ВДЕ і Уряду України. Справа у тому, що цей документ також фіксує певні обставини. Його преамбульна частина несе своєрідну fact setting exercise, тобто досягає результату підтвердження або встановлення факту. А навіть декларування чогось потім може бути використане в чиїхось інтересах у майбутніх судових процесах. 

Для прикладу, якщо суб’єкт господарювання, який приєднався до Меморандуму, в подальшому вступає в суперечку в арбітражі з Урядом України, йому потрібно буде пояснити, чому погоджуючись на конкретні передумови та обставини, що вказані у Меморандумі, він вирішив змінити думку і оспорити якісь закріплені у ньому  положення. Тобто, Меморандум може бути однією з перешкод в обгрунтуванні певних аргументів сторін в арбітражних процесах. 

Але після консультації з нашими арбітражними спеціалістами, ми вважаємо, що це не буде значною перешкодою. Та разом з тим, це та обставина, яку з величезною імовірністю буде використовувати Уряд на свою користь. Особливо з огляду на те, що текст Меморандуму написаний  у більше проурядовому стилі.