Бойкот Facebook через ймовірне розпалювання ненависті у соцмережі

Новини ІТ
07.08.2020 43

У травні 2020 року Facebook був звинувачений у розпалюванні ненависті та вкотре опинився у центрі скандалу. Причиною стало те, що мережа не видалила пост Президента США Дональда Трампа про заворушення у місті Міннеаполіс, штат Міннесота, які почалися 29 травня 2020 року після смерті затриманого афро-американця Джорджа Флойда внаслідок дій поліцейського. Ці заворушення, відомі як рух BlackLivesMatter, привернули увагу світу до ситуації із дотриманням прав афро-американців у США. 

У своєму пості у Facebook Президент США Дональда Трамп назвав учасників руху "бандитами, які знеславлюють пам’ять Джорджа Флойда" та натякнув на можливість застосування до них насильства.

Соцмережа Twitter заблокувала аналогічний пост зі своєї платформи як такий, що "пропагує насилля", а от Facebook ніяк не відреагував.

Цей випадок викликав дискусію у суспільстві щодо відповідальності соцмереж за зміст інформації, яка публікується на їхніх платформах. 

 

Політика Facebook щодо риторики ненависті на своїй платформі
На думку правозахисних організацій, зокрема Amnesty International, з метою отримання прибутків Facebook використовує неприйнятні алгоритми, що порушують права людини та сприяють негативним суспільним явищам, зокрема поширенню ненависті, расизму, насилля та злочинності.

У 2019 року було досліджено ставлення жителів Німеччини до біженців. Результати дослідження показали, що злочини ненависті щодо біженців непропорційно зросли у регіонах, де люди більше користувалися Facebook у періоди інформаційних хвиль, негативно налаштованих до біженців.

Алгоритми мережі посилюють та просувають контент, що містить ознаки теорії змови, мізогінії та расизму. Оскільки користувачів більше приваблює негатив, такий контент сприяє "максимальному залученню" користувачів на платформу. Це збільшує популярність реклами на Facebook та, відповідно, збільшує прибутки компанії.

 

Акція Stop Hate for Profit
З метою впливу на Facebook, шість правозахисних організацій закликали рекламодавців бойкотувати Facebook та припинити розміщувати свою рекламу у соцмережі. Акція отримала назву Stop Hate for Profit. 

Майже 400 компаній з усього світу підтримали акцію. Adidas, Honda, Starbucks, Unilever, HP та інші світові корпорації протягом липня відмовилися від реклами на Facebook, а також на пов'язаних із ним мережах Twitter та Instagram. У результаті, Facebook втратив понад 7 мільярдів доларів США, а ціна його акцій впала на більш ніж 8%.

Організатори акції також оприлюднили список із 10 вимог до Facebook щодо зміни його політики формування контенту. Серед вимог є блокування груп, що просувають перевагу білої раси, антисемітизм і теорію змови. Також організатори Stop Hate for Profit вимагають від Facebook відшкодування витрат рекламодавців, якщо їхні оголошення демонструвалися поруч із контентом, який згодом видалили через порушення правил Facebook.

 

Відповідь Facebook
8 липня 2020 року керівництво Facebook та представники брендів, що підтримують Stop Hate for Profit, провели онлайн-зустріч, однак порозуміння досягнути не вдалось. Із 10 вимог Facebook погодився задовольнити тільки одну: залучити до менеджменту компанії співробітника з досвідом у сфері захисту прав людини. Спеціаліст має перевіряти контент та політику компанії на наявність дискримінаційної, упередженої риторики й такої, що обмежує права людини.

Facebook не погоджується із численними звинуваченнями та має намір, незважаючи на бойкот, не змінювати свої алгоритми щодо виявлення расизму, пропагування насилля та іншого подібного контенту у публікаціях.

 

За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:

Євгеній Дейнеко

Керуючий партнер

deyneko@everlegal.ua

 

Андрій Оленюк

Партнер

olenyuk@everlegal.ua

 

 

 

 

 

Долучайтесь до EVERLEGAL NewsBox, щоб отримувати актуальні юридичні інсайти щомісяця

We solve your legal issues
However complex they are
Wherever they occur
Whenever you need us