"Мала податкова реформа" та її вплив на сферу IT

У січні 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" ("Закон"), який набрав чинності 23 травня 2020 року. 

Із текстом Закону можна ознайомитись за посиланням тут.

Про наміри провести "малу податкову реформу" було оголошено ще восени 2019 року головою Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Зміни до податкового законодавства називають "малою податковою реформою" тому, що коло їхніх питань включає, зокрема, заходи, спрямовані на запровадження міжнародних стандартів податкового контролю, протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування.

Ключові зміни, введенні Законом

• Введено тест "ділової мети", згідно з яким відсутність розумної економічної мети в операціях з нерезидентом може призвести до збільшення фінансового результату платника податку на суму витрат, понесених при таких операціях із нерезидентом;
• Українські компанії, які входять до міжнародної групи компаній повинні подавати до контролюючого органу, окрім документації із трансфертного ціноутворення, глобальну документацію з трансфертного ціноутворення та звіт у розрізі країн (Country-by-Country Report) з 2022 року;
• Здійснено уточнення визначення кола осіб, які не вважатимуться бенефіціарними власниками;
• До переліку платників податку на прибуток підприємств додано іноземні компанії, що мають місце ефективного управління в Україні;
• Внесено зміни щодо процесу розрахунку ПДВ та процедури реєстрації платником ПДВ;
• З 1 січня 2021 року буде запроваджено інститут контрольованих іноземних компаній ("КІК"). КІК вважатиметься будь-яка юридична особа або іноземне утворення без статусу юридичної особи, зареєстроване за кордоном, яке знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України;
• Внесено зміни у призначенні податкових штрафів.

Детальніше із змінами, внесеними до Податкового кодексу можна ознайомитись за посиланням тут.

Який вплив матиме "мала податкова реформа" на ІТ-бізнес?

Внесення змін до Податкового кодексу значним чином впливає на інтереси ІТ-компаній, які працюють на аутсорс або входять до міжнародної групи компаній, особливо в частині введення поняття місця ефективного управління (пункт 4 вище) та КІК (пункт 6 вище).

Так, в контексті ефективного управління, якщо ІТ-компанія має місце своєї реєстрації у штаті Каліфорнія, але в розумінні Податкового кодексу України місце її ефективного управління є в Україні, така компанія буде вважатись резидентом України. У зв'язку з цим може виникати ситуація подвійного оподаткування, коли такій компанії доведеться сплачувати податок на прибуток підприємств як в Каліфорнії, так і в Україні.

При визначенні місця ефективного управління братимуться до уваги, зокрема, фактори:

• проведення зборів виконавчого органу компанії в Україні;
• здійснення фактичного управління компанією в Україні;
• прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної діяльності компанії її посадовими особами в Україні.

Окрім того, введення з 1 січня 2021 року поняття КІК передбачає оподаткування прибутку від таких компаній за ставкою в 19,5% або 10,5% для фізичних осіб і 18% для юридичних осіб. 

Значна кількість українських ІТ-компаній працює через зареєстровані за кордоном компанії, на які здійснювалось оформлення значної кількості документів, пов'язаних із розробкою, реєстрацією прав та продажем продукту. Відповідно, нерозподілений прибуток резидентів від діяльності таких іноземних компаній, якщо вони відповідатимуть критеріям КІК, буде оподатковуватись в Україні за окремо визначеними ставками.

За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:

Євгеній Дейнеко

Керуючий партнер

deyneko@everlegal.ua

Андрій Оленюк

Партнер

olenyuk@everlegal.ua