Головна
Новини
Проєкт закону про хмарні послуги

Проєкт закону про хмарні послуги

03.07.2020 681

У грудні 2019 року до Верховної Ради України був поданий Законопроєкт № 2655 "Про хмарні послуги" ("Законопроєкт"), який 16 червня 2020 року був прийнятий у першому читанні. Ознайомитись із Законопроєктом можна за посиланням тут.

Причини прийняття Законопроєкту

Хмарними послугами користуються практично усі активні користувачі Інтернету – від фізичних осіб до державних установ. Така популярність пояснюється зручністю та безпечністю – документи та інші файли можна зберігати не на персональному комп'ютері, а на "хмарі" і, відповідно, у випадку поломки комп'ютера інформація не зникне, адже всі файли зберігаються на віддаленому сервері.

Однак, незважаючи на широке застосування, використання і надання хмарних послуг не є врегульованим в Україні. У зв'язку з цим Законопроєкт пропонує врегулювати питання щодо обробки і захисту даних при використанні технологій хмарних обчислень, наданні хмарних послуг, а також визначити особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, та іншими суб'єктами, які вважатимуться публічними користувачами.

Мета Законопроєкту

Із пояснювальної записки та тексту Законопроєкту вбачається, що основна його мета спрямована на:

врегулювання використання інформаційно-комунікаційних технологій саме у публічному секторі; та
введення принципу переваги хмарних послуг або "cloud first", за яким у публічному секторі надаватиметься пріоритет використанню хмарних сховищ. Це дозволить розвантажити публічний сектор і ефективно перерозподілити ресурси, які раніше витрачались на купівлю та утримання серверів для публічного сектору. На думку розробників, Законопроєкт також сприятиме електронному врядуванню.

Нововведення Законопроєкту

У Законопроєкті серед іншого врегулювано питання, щодо того, хто є користувачем і надавачем хмарних послуг, а також що вважається технологією хмарних обчислень, хмарою (хмарною інфраструктурою).

В Законопроєкті також визначено поняття "хмарна послуга". Так, хмарною послугою відповідно до Законопроєкту є послуга надання хмарних ресурсів за допомогою технології хмарних обчислень, тобто за допомогою забезпечення дистанційного доступу до хмарної інфраструктури через електронні комунікаційні мережі.

До переліку хмарних послуг у статті 3 Законопроєкту віднесені:

інфраструктура як послуга ("Infrastructure as a Service" або "IaaS");
платформа як послуга ("Platform as a Service" або "PaaS");
програмне забезпечення як послуга ("Software as a Service" або "SaaS");
безпека як послуга – послуга кіберзахисту, яка надається з використанням хмарних ресурсів ("Security as a Service" або "SECaaS");
інші послуги, що відповідають визначенню хмарних послуг.

Проблемні питання Законопроєкту

Після подання Законопроєкту до Верховної Ради України значна увага компаній-провайдерів хмарних послуг була прикута до питання надання хмарних послуг публічним користувачам. Зокрема, основний фокус стосувався таких питань як: хто саме матиме змогу надавати хмарні послуги публічним користувачам та які є вимоги щодо розміщення серверів, на яких зберігатиметься інформація, чи можуть сервери розміщуватись в інших юрисдикціях, окрім України?

Ці питання були викликані формулюванням статті 11 Законопроєкту, з тексту якої вбачається, що надання послуг типу IaaS або PaaS для публічних користувачів можливе лише тими компаніями, чиї сервери розташовані на території Україні. Відповідно, у разі прийняття Законопроєкту із вказаною статтею, значна кількість великих іноземних компаній (чиї сервери розташовані закордоном), які здійснюють надання хмарних послуг, можуть втратити великий сегмент ринку. В свою чергу публічні користувачі нестимуть більші витрати на користування хмарними послугами, оскільки утримання провайдерами хмарних послуг серверів на території України може призвести до збільшення ціни надання таких послуг.

За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:

Євгеній Дейнеко