Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт про роботу фрілансерів

Публікації
21.10.2021 37

21 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України № 5161 від 25 лютого 2021 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості" ("Законопроєкт").

Законопроєкт пропонує зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", щоб урегулювати нестандартні форми зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі (фрілансерів), забезпечити працівнику та роботодавцю гнучкість у виборі організації трудових відносин, посилити мобільність працівника при реалізації права на працю. 

Особливості трудового договору з нефіксованим робочим часом 

Законопроєкт передбачає, що із особами, які виконують роботу на непостійній основі, укладається трудовий договір з нефіксованим робочим часом ("Договір") – особливий вид трудового договору, умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи. Обов'язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання роботодавцем роботи, передбаченої трудовим договором, без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно. 

Договором визначається, зокрема, спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи та інтервали, у які працівник зобов'язаний працювати на вимогу роботодавця (базові години та дні). Договір також може встановлювати додаткові підстави для його припинення.

Які правила щодо роботи фрілансерів передбачає Законопроєкт? 

Законопроєкт передбачає наступні правила, обов'язкові для виконання сторонами Договору:

  • кількість базових годин, у які працівник зобов'язаний працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень;
  • працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо працівник був повідомлений про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених Договором; 
  • заробітна плата виплачується працівникові за фактично відпрацьований час;
  • мінімальна тривалість робочого часу працівника протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше ніж 32 години, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених Договором; та 
  • роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, що виконує роботу на підставі Договору, виконувати роботу за іншими трудовими договорами.

 

Кількість Договорів у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків від загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Зазначені обмеження не застосовуються для юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників. Такі роботодавці можуть укладати не більше одного Договору.

 

За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:

Євгеній Дейнеко

Керуючий партнер

deyneko@everlegal.ua

 

Христина Єрменчук

Юрист

yermenchuk@everlegal.ua

Долучайтесь до EVERLEGAL NewsBox, щоб отримувати актуальні юридичні інсайти щомісяця

We solve your legal issues
However complex they are
Wherever they occur
Whenever you need us