Верховна Рада України прийняла Закон України "Про електронні комунікації"

16 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про електронні комунікації" № 3014 ("Закон"). 12 січня 2020 року він був підписаний Президентом України. 

30 вересня 2020 року Верховна Рада України уже приймала цей Закон, однак тоді він був повернутий на доопрацювання із пропозиціями Президента України. Зокрема, Президентом України були висловлені пропозиції щодо зміни формулювання деяких статей для цілей відповідності цих норм Конституції та законам України.

Наприклад, згідно із прийнятим Верховною Радою України Законом, надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України було виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства України. При цьому вимог до структури власності таких суб'єктів Закон не містив.

Президент України запропонував використати підхід, який застосовано у Законі України "Про телекомунікації", який передбачає, що: у структурі власності операторів телекомунікацій на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами не має бути юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зареєстрованих в офшорних зонах, а також осіб без громадянства; фізичних і юридичних осіб, які є резидентами країни, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

Що зміниться для ринку електронних комунікацій в Україні?

• Законом визначено правові основи діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та передбачено такі нововведення:

- запровадження повідомного принципу реєстрації суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері електронних комунікацій, тобто суб'єкт господарювання має лише повідомити про свою реєстрацію до відповідного органу, а не отримувати дозвіл на неї;

- встановлення виключного переліку вимог до учасників ринку;

- запровадження консультацій з учасниками ринку з усіх питань, що зачіпають їх інтереси.

• Закон оновлює перелік універсальних електронних комунікаційних послуг, доступ до яких має бути забезпечений усім громадянам. Цим, фактично, пропонується закріпити у законодавстві України так зване "право на Інтернет", тобто гарантовану державою можливість для громадян із будь-яким рівнем доходу користуватись якісним Інтернет-зв'язком. 

Вимоги до якості Інтернет-зв'язку гарантуватимуть доступ споживачів до широкого переліку сервісів: від соцмереж та месенджерів до Інтернет-банкінгу і відеозв'язку. 

Вимоги до рівня послуг будуть встановлюватися центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного ресурсу. Однак, наразі такого органу відповідно до чинного законодавства не існує. Міністерство цифрової трансформації, яке може отримати зазначені повноваження, наразі не містить серед сфер свого регулювання питання радіочастотного ресурсу, хоча відповідає за розвиток інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету.

Закон також впроваджує моніторинг вартості доступу до універсальних послуг. Цей механізм потрібний для того, щоб вразливі групи споживачів могли отримувати адресну цільову допомогу для отримання доступу до якісного Інтернету, якщо вартість підключення буде для них занадто високою. Таким чином, держава впроваджує своєрідну "субсидію на Інтернет".

• Закон деталізує норми щодо захисту користувачів від спаму. Так, до спаму належатимуть електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, які неодноразово (більше п'яти повідомлень одному абоненту) надсилаються без його попередньої згоди. Розсилка рекламних повідомлень допускатиметься лише, якщо користувач надав на це згоду та якщо він має можливість безкоштовно в будь-який час в простій та зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних для такої мети.

За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:

Євгеній Дейнеко

Керуючий партнер

deyneko@everlegal.ua

Андрій Оленюк

Партнер

olenyuk@everlegal.ua