Запровадження ПДВ на електронні послуги, що постачаються нерезидентами на території України

У грудні 2019 року до Верховної Ради України народним депутатом Данилом Гетманцевим був поданий законопроєкт № 2634 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України" ("Законопроєкт"), який передбачає внесення змін до Податкового кодексу та запровадження ПДВ на електронні послуги, які постачаються нерезидентами фізичним особам на митній території України. 

Станом на початок червня 2020 року Законопроєкт № 2634 все ще перебуває на стадії опрацювання у парламентському комітеті. Однак, вже зараз відомо постачання яких електронних послуг підпадатиме під оподаткування, хто сплачуватиме податок і до яких потенційних наслідків можуть призвести такі нововведення. 

Із деталями Законопроєкту та його текстом можна ознайомитись тут. 

Зміни до Податкового кодексу – хто та за що сплачуватиме ПДВ?

Основна мета Законопроєкту полягає у тому, що великі корпорації такі як Google, Apple, Netflix та інші будуть зобов'язані платити ПДВ за надання можливості завантажувати застосунки з Google Play чи App Store, оформлення підписки на Netflix чи постачання інших електронних послуг. 

Під оподаткування ПДВ підпадають практично усі послуги, які надаються на території України, але наразі постачання електронних послуг нерезидентами є винятком з цього правила. Така ситуація призводить до створення неконкурентних умов для вітчизняних надавачів електронних послуг, адже вони сплачують ПДВ за надання електронних послуг на відміну від нерезидентів.

Якщо закон буде прийнято, обов'язковій реєстрації платником ПДВ підлягатимуть лише нерезиденти, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення операцій з постачання електронних послуг сукупно перевищує суму в 1 мільйон гривень. Якщо ж сума від здійснення операцій за попередній календарний рік є меншою за 1 мільйон гривень, то нерезидент зможе зареєструватись як платник ПДВ добровільно.

До електронних послуг, про які йдеться у Законопроєкті, віднесено послуги, які постачаються через Інтернет автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини. Законопроєкт наводить список таких послуг, який не є вичерпним. Зокрема, це послуги із постачання фотографій, електронних книжок та журналів, аудіовізуальних творів, відео, надання доступу до інформаційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів, надання у користування хмарних технологій для розміщення даних тощо.

Відповідно до Законопроєкту Ставка ПДВ становитиме 20% бази оподаткування та включатиметься до ціни електронних послуг (п. 10 Законопроєкту), а обов'язок сплачувати ПДВ буде застосовуватися починаючи з 1 січня 2021 року (п. 1 Прикінцевих положень Законопроєкту).

Оподаткування електронних послуг за кордоном

Оподаткування електронних послуг не є новою практикою за кордоном. Відповідно до пояснювальної записки до Законопроєкту, за приклад для України взята модель Російської Федерації, яка зобов'язала з січня 2017 року нерезидентів сплачувати податок на додану вартість з продажу на території Росії електронних послуг за ставкою 18%. Схожа модель діє у Білорусі, де ставка ПДВ для постачання електронних послуг становить 20%.

У Європі ставка податку за надання електронних послуг є значно нижчою порівняно з Росією та Білоруссю. Наприклад, у Франції ставка так званого податку "GAFA" (назва походить за першими літерами Google, Apple, Facebook, Amazon), запровадженого у 2019 році, становить 3%, а податок поширюється на компанії з прибутком в понад 750 мільйонів євро. Італія запровадила податок за ставкою у 3% з січня 2020 року із пороговою сумою в 600 мільйонів євро, а Чехія поки планує його застосування з середини 2020 року за ставкою у 7% із пороговою сумою 750 мільйонів євро.

Реакція і потенційні наслідки запровадження ПДВ

Як зазначив головний ініціатор Законопроєкту, народний депутат України Данило Гетманцев, компанії Viber та Facebook готові платити ПДВ за надання електронних послуг в Україні.

Однак, готовність платити податок не означає, що запровадження ПДВ на електронні послуги пройде майже безслідно для споживачів. Серед потенційних наслідків відзначають підвищення вартості постачання електронних послуг, тобто податковий тягар повністю або частково буде перекладено на споживача.

Серед інших наслідків можуть виникати бюрократичні складнощі, пов'язані із реєстрацією платником ПДВ, поданням звітності, сплатою самого податку, які потребуватимуть залучення додаткових ресурсів та збільшення витрат компаній.

За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:

Євгеній Дейнеко

Керуючий партнер

deyneko@everlegal.ua

Андрій Оленюк

Партнер

olenyuk@everlegal.ua