Затверджені нові стандарти корпоративного управління для професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків

Публікації
23.11.2021 1228

21 жовтня 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ("НКЦПФР") затвердила 5 Стандартів корпоративного управління ("Стандарти") в професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків. Документ розроблений з урахуванням норм Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", запровадженого законом №738-IX, та передбачає імплементацію норм низки директив та регламентів Європейського Союзу.

Професійними учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків вважаються юридичні особи, утворені в організаційно-правовій формі акціонерних товариств ("АТ") або товариств з обмеженою відповідальністю ("ТОВ"), які на підставі ліцензії, виданої НКЦПФР, провадять на фондовому ринку професійну діяльність ("Професійний учасник"). Видами такої діяльності, зокрема, є:

  • діяльність з торгівлі цінними паперами;
  • діяльність з управліннями активами інституційних інвесторів;
  • депозитарна діяльність;
  • діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку; та
  • клірингова діяльність.

 

Прийняті нормативно-правові акти поділені на:

Так, для цілей Стандартів, корпоративне управління у Професійному учаснику – це система відносин між органами професійного учасника, його акціонерами (учасниками) та іншими стейкхолдерами, що мають свій вплив та інтерес у Професійному учаснику, якою визначаються правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності професійного учасника та здійснення у ньому контролю. Стандарт №1 також встановлює розподіл прав і обов’язків між органами та учасниками Професійного учасника стосовно управління Професійним учасником з метою недопущення реалізації ризиків професійної діяльності, а саме: 

  1. забезпечення недопущення завдання шкоди клієнтам такого Професійного учасника або створення загрози інвестиціям; 
  2. запобігання невиконанню Професійним учасником вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки; 
  3. попередження прийняття Професійним учасником ризиків, реалізація яких створює загрозу цілісності ринків капіталу та організованих товарних ринків і стабільності їх функціонування.

 

  • Стандарт №2 – стосується корпоративного управління Професійних учасників, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес та які не є банками;

Стандарт №2 вводить нове поняття "суспільно значимих професійних учасників". Так, суспільно значимі професійні учасники – це емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та великі підприємства, (ті, в яких балансова вартість активів – понад 20 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 мільйонів євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб.) ("Суспільно значимий професійний учасник").

  • Стандарт №3 – корпоративне управління Професійних учасників, які є системно важливими Професійними учасниками та які не є банками;

Системно важливими професійними учасниками вважаються професійні учасники ринків капіталу, діяльність яких впливає на стабільність функціонування ринків капіталу ("Системно важливий професійний учасник"). Тобто, це материнські фінансові холдинги, материнські установи, змішані материнські холдинги та професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків, неплатоспроможність або збої в діяльності яких можуть становити системний ризик для функціонування ринків капіталу.

  • Стандарт №4 - організація та функціонування системи внутрішнього контролю в Професійних учасниках, які не належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес та до Системно важливих професійних учасників;
  • Стандарт №5 – щодо корпоративного управління Професійних учасників, які є Системно важливими професійними учасниками та які є банками.

 

Таким чином, Професійний учасник під час організації корпоративного управління та системи внутрішнього контролю ("СВК") має керуватися Стандартом № 1 та одним з Стандартів №№ 2 – 5, який відповідає типу Професійного учасника та встановлює особливості побудови СВК саме для такого типу Професійного учасника.

Згаданими вище Стандартами встановлені наступні кінцеві дати задоволення встановлених ними вимог:

30 червня 2022 року – кінцевий термін, до якого Професійні учасники повинні розробити та затвердити внутрішні документи, що передбачені Стандартами, а також подати до НКЦПФР копії затверджених внутрішніх документів. Фактично саме до цієї дати Професійний учасник на практиці повинен забезпечити виконання вимог Стандартів, зокрема щодо комплаєнсу, внутрішнього аудиту та управління ризиками;

1 січня 2023 року – кінцевий термін, до якого Професійні учасники у формі ТОВ або ТДВ, що тимчасово, а саме до 1 січня 2023 року, поклали функції нагляду на загальні збори учасників товариства, повинні створити наглядовий орган та його обов’язкові комітети або призначити зі складу членів цього органу осіб, відповідальних за виконання функцій комітетів (у випадку, коли Стандарт № 4 дозволяє це для професійних учасників, які не є Суспільно значимими чи Системно важливими).

1 січня 2024 року – кінцевий термін, до якого Системно важливі професійні учасники (зокрема ті, що є банками) та Суспільно значимі професійні учасники (які не є банками) повинні розробити та затвердити внутрішні документи, що регулюють у відповідності до вимог Стандартів питання призначення та виплати винагороди членам органу, відповідального за здійснення нагляду, та членам виконавчого органу. 

1 липня 2024 року – кінцевий термін, з якого

1) Системно важливі професійні учасники повинні організовувати виконання функцій підсистем комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту тільки у складі відповідних підрозділів СВК (до 1 липня 2024 року Системно важливі професійні учасники, крім банків, мають можливість замість створення відповідних підрозділів призначати одноосібних комплаєнс- та ризик-менеджерів та внутрішнього аудитора);

2) усі професійні учасники (крім банків, що не є Системно важливими професійними учасниками) повинні визначати колективну придатність органу, відповідального за здійснення нагляду (тобто наявність у складі органу достатньої кількості осіб, що розуміються у питаннях здійснення професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках) з урахуванням того, що в органі, відповідальному за здійснення нагляду, наявні щонайменше дві особи з рівнем компетенції. Цей рівень компетенції має відповідає нормативному за встановленими в Стандартах критеріями. При визначенні колективної придатності треба застосовувати такий критерій як обізнаність в сфері формування політики винагороди та мотивування персоналу;

3) в усіх Професійних учасниках (крім банків, що не є Системно важливими професійними учасниками) починають застосовуватися вимоги до сукупності знань та попереднього досвіду роботи особи. Таким чином, не менше половини членів органу, відповідального за здійснення нагляду, включаючи голову цього органу Професійного учасника, зобов’язані мати досвід роботи у Професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, інших фінансових установах (в органах державного контролю за такими особами) не менше трьох років, у тому числі не менше одного року на керівних посадах Професійного учасника; 

4) починають застосовуватися більш суворі вимоги до попереднього досвіду роботи особи, яка може бути керівником відповідного підрозділу СВК або одноосібним комплаєнс- та ризик-менеджером, внутрішнім аудитором (до 1 липня 2024 року до необхідного стажу зараховується досвід роботи в усіх фінансових установах та товарних біржах з додержанням вимог до досвіду за відповідним напрямом діяльності в СВК, а з 1 липня 2024 до необхідного стажу зараховується аналогічний досвід роботи тільки у Професійних учасниках).

1 січня 2026 року – кінцевий термін, після якого призначення та виплата винагороди членам органів управління Професійних учасників, які не належать до Суспільно значимих та Системно важливих професійних учасників мають відбуватися з додержанням усіх вимог Стандартів. Після настання цього терміну призначатимуться також за цими Стандартами та виплачуватимуться винагороди усьому ідентифікованому персоналу Системно важливих професійних учасників та Суспільно значимих (крім банків), тобто особам, діяльність яких має істотний вплив на профіль ризиків Професійного учасника,.

1 січня 2028 року – кінцевий термін, до якого професійні учасники, які не належать до  Суспільно значимих та системно важливих, повинні розробити та затвердити внутрішні документи, що регулюють у відповідності до вимог Стандартів питання визначення ідентифікованого персоналу, а також призначення та виплати винагороди ідентифікованому персоналу.

Детальніше з текстом Стандартів можна ознайомитися на сторінці НКЦПФР за посиланням

 

За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:

Юлія Кильчинська

Старший юрист

kylchynska@everlegal.ua

 

Ольга Городнюк

Юрист

horodniuk@everlegal.ua

 

Долучайтесь до EVERLEGAL NewsBox, щоб отримувати актуальні юридичні інсайти щомісяця

We solve your legal issues
However complex they are
Wherever they occur
Whenever you need us