Чи допоможуть нові RAB-тарифи з модернізацією енергомереж?

Платформа GetMarket обговорила з Андрієм Оленюком, партнером EVERLEGAL, необхідність модернізації енергетичних мереж в Україні та як нещодавно прийняті RAB-тарифи можуть допомогти у вирішенні цієї проблеми.

Читайте інтерв'ю нижче або ж на сайті GetMarket за посиланням.

***

- Андрію, давайте почнемо з визначень. Що таке RAB-регулювання та чому воно в Україні стає актуальним?

- “RAB-регулювання” або “RAB-тарифи” - це сленг. Він походить з англійської й означає “Regulatory Asset Base Tariff”. В професійній дискусії ми використовуємо тематику РБА-тарифоутворення. РБА – регуляторна база активів. Буквально – це переклад англомовного терміну.

РБА-тарифами позначають систему тарифоутворення для операторів системи розподілу (ОСР), тобто для обленерго, для того, аби зробити ці тарифи комерційно привабливими для обленерго та прийнятними для споживача в плані розміру цих тарифів. РБА тарифи повинні прийти на зміну старим тарифам, які донедавна були впроваджені в Україні й базувалися на системі тарифоутворення “витрати+”.

- Чому стара система тарифоутворення не працювала?

- Стара система насправді працювала, проте неефективно. Неефективна тією мірою, що в результаті роботи системи за останні 20 років ми маємо високий відсоток зношеності інфраструктури розподілу, ми маємо достатньо високі тарифи, і при цьому ми не бачимо бажання і стимулів для обленерго інвестувати в модернізацію наявних електромереж і створення нових потужностей.

- Що саме має змінити нова система тарифоутворення?

- РБА-тариф, який планується до затвердження, покликаний оптимізувати існуючу систему тарифоутворення і створити стимули для обленерго та цілої системи розподілу електроенергії покращувати інфраструктуру, зокрема роботу трансформаторних підстанцій, ліній електропередач, зменшувати кількість втрат в системі та підвищувати якість послуг.

Станом на сьогодні Україна опинилася в ситуації, де зношеність інфраструктури розподілу в рази перевищує зношеність систем розподілу в європейських державах, і при цьому Україна є лідером за кількістю втрат в мережі. За різними даними, приблизно 17 тисяч ГВт-годин електроенергії було втрачено внаслідок недосконалої, поганої роботи мереж в 2017 та 2018 роках.

- Які ставки, або норми прибутковості, впроваджуються, і яким чином ці цифри мають стимулювати ОСР покращувати свою діяльність і ефективність?

- 26 серпня 2020 року НКРЕКП прийняло постанову, якою зробила обов’язковим застосування РБА-тарифів операторами систем розподілу в Україні.

Що це означає? Це означає, що обленерго перейдуть на РБА-систему тарифоутворення. При цьому, нормативно буде закладена певна максимальна норма прибутковості обленерго, операторів систем розподілу, на підставі певного відсотка регуляторної бази активів конкретного обленерго. Станом на сьогодні проводиться диференціація норми прибутковості в залежності від типу активів, від типу регуляторної бази. На так звану “стару” регуляторну базу активів встановлюється норма дохідності в розмірі 3% регуляторної бази активів, а на “нову” регуляторну базу встановлюється норма дохідності в розмірі 16,74% від регуляторної бази активів.

Тобто компанії мають отримати основний стимул – інвестувати у нові потужності, тому що там буде вища прибутковість.

Такий розподіл нормативної дохідності на базі регуляторної бази активів створює стимул для обленерго інвестувати в нові об’єкти інфраструктури, в нові активи, оскільки, інвестуючи таким чином, обленерго зможе збільшувати прибутковість. При цьому, дуже важливо, що формула РБА-тарифоутворення працює таким чином, що оператори систем розподілу повинні будуть виконувати певні регуляторні вимоги для того, аби залишатися в системі РБА-тарифоутворення. Тобто це як морквина, заохочення для операторів систем розподілу, проводити певну діяльність відповідно до певних параметрів. Ці параметри включають підвищення якості надання послуг, зменшення втрат електроенергії в мережах розподілу та інвестування в нові інфраструктурні об’єкти.

- Чи зможуть державні обленерго залучати приватні інвестиції на модернізацію мереж після запровадження системи РБА-тарифоутворення?

- Так. Норма дохідності на нові об’єкти інфраструктури, на нову регуляторну базу активів є достатньо комерційно привабливою. Що б там не говорили, 16,74% - це хороший рівень дохідності, який дозволяє залучати до проектів із модернізації інфраструктури як власний капітал, так і позикові кошти фінансових організацій і реалізовувати проекти на комерційних і ринкових засадах.

Інша історія, і її потрібно більше дослідити, це те чи є ринково прийнятною і комерційно привабливою норма дохідності в розмірі 3% на стару базу активів. І для того, аби розуміти чому така низька норма дохідності закладена в РБА-тариф в Україні, потрібно копнути історію і подивитися на специфіку українських електричних мереж. Протягом 2013-2018 років Фондом державного майна проводилася оцінка регуляторної бази активів різних обленерго і відповідно до цієї методики поточна вартість регуляторної бази активів обленерго є дуже великою. Тому, коефіцієнт, або відсоток нормативної базової дохідності за РБА-тарифом, який встановлений до старої бази активів, є похідним від тієї встановленої вартості регуляторної бази активів.

- Чи існують ризики, що компанії зможуть маніпулювати цифрами, що визначають розмір оцінки активів, щоб отримати більше прибутку?

- Ризик завищення показників регуляторної бази активів зі сторони учасників цього процесу залишається. Розуміючи цей ризик, надзвичайно важливою в цьому контексті є роль НКРЕКП як регулятора, який повинен забезпечити прозоре застосування встановлених норм законодавства. Для цього регулятор повинен бути справді незалежним, для цього система повинна вибудувати механізми недопущення неправового впливу на регулятор зі сторони зацікавлених учасників.

Роль регулятора важлива не тільки при встановленні РБА-тарифів, а також при контролі за виконанням регуляторних параметрів, які є умовою застосування РБА-тарифоутворення стосовно конкретних обленерго.

- З якою періодичністю мають переглядатися РБА-тарифи і чи існуватиме потреба в їх перегляді у випадку певних маніпуляцій, чи у випадку, коли вони перестануть працювати?

- Відповідно до поточної редакції постанови НКРЕКП, перший регуляторний період встановлюється на три роки. Надалі, після першого регуляторного періоду, кожен наступний регуляторний період буде становити п’ять років. І строковість в розрізі кількості років має дуже велике значення. Це встановлює передбачуваність і стабільність тарифу і можливість учасникам процесу прогнозувати і планувати свою діяльність. Тому, мабуть, НКРЕКП передбачила перший регуляторний період строком три роки саме для того, аби вивчити досвід застосування РБА-тарифу в конкретних умовах і надалі прив’язуватися до п’ятирічного регуляторного тарифу.