Нові правила визначення мінімальної заробітної плати: які пропозиції?
У січні 2022 року до Верховної Ради України надійшло кілька законопроєктів, націлених змінити підхід до визначення розміру мінімальної заробітної плати:
• Проєкт Закону № 6509 від 11 січня 2022 року про внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати ("Законопроєкт №6509"); та
• Проєкт Закону № 6509-1 від 20 січня 2022 року про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати ("Альтернативний Законопроєкт").
Особливість Законопроєкту №6509 полягає в тому, що він повертає норму, скасовану у 2017 році Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII. Так, пропонується доповнити статтю 95 Кодексу законів про працю України ("КЗпП") пунктом, яким передбачено, що до мінімальної заробітної плати не включаються наступні виплати:
• різні доплати;
• надбавки;
• заохочувальні та компенсаційні виплати;
• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я;
• доплати за роботу в нічний та надурочний час;
• доплати за роз’їзний характер робіт;
• премії; та
• інші аналогічні виплати.
На відміну від Законопроєкту №6509, Альтернативний Законопроєкт значно розширює та деталізує правове регулювання визначення мінімальної заробітної плати ("МЗП"). Зокрема, йдеться про встановлення ролі МЗП, а саме забезпечення достатнього життєвого рівня для працівника та його сім'ї. Серед ключових нововведень Альтернативного Законопроєкту:
1) Співвідношення МЗП та фактичної заробітної плати працівника
Альтернативний Законопроєкт передбачає, що за повністю виконану місячну (годинну) норму праці розмір заробітної плати не може бути меншим за розмір МЗП. Інакше, роботодавець буде зобов'язаний проводити цільову доплату до рівня МЗП, яка виплачуватиметься щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати та включатиметься до основної заробітної плати працівника. Окрім того, така цільова доплата буде проводитися і у випадку, коли розмір заробітної плати є нижчим за розмір МЗП у зв’язку з періодичністю виплати її складових.
Водночас, якщо працівник уклав трудовий договір на умовах неповного робочого часу, то заробітна плата виплачуватиметься пропорційно до виконаної місячної (годинної) норми праці.
2) Виплати, що не входять до МЗП
Альтернативний Законопроєкт також виокремлює види виплат, що не включаються до МЗП, зокрема:
• додаткову заробітну плату, а саме винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, за особливі умови праці включаючи доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати; та
• інші заохочувальні та компенсаційні виплати, як-от: виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або понад встановлені цим законодавством норми.
3) Механізм визначення розміру МЗП
За Альтернативним Законопроєктом, розмір МЗП визначатиметься з урахуванням:
• потреб працівників та їхніх сімей;
• показників вартості послуг та товарів, достатніх для забезпечення нормального функціонування організму працівника, збереження його здоров'я, задоволення його основних соціальних та культурних потреб особистості;
• середнього рівня заробітної плати;
• продуктивності праці, рівня зайнятості;
• прогнозного індексу споживчих цін; та
• податків, обов’язкових зборів та внесків.
Зокрема, наголошується, що розмір МЗП не може бути нижчим за прогнозний фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на грудень попереднього року.
Окрім того, МЗП встановлюватиметься одночасно в місячному та погодинному розмірах. Тоді погодинний розмір МЗП розраховуватиметься з місячного розміру МЗП та середньомісячної норми тривалості робочого часу з урахуванням 40-годинного робочого тижня. Однак підвищення МЗП в погодинному розмірі не може бути підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці.
Альтернативний Законопроєкт також передбачає, що МЗП може встановлюватися у вищому розмірі на підставі територіальної угоди, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму.
Детальніше із тестом Законопроєкту №6509 та Альтернативного Законопроєкту можна ознайомитися за посиланнями.
За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:
Старший юрист
kylchynska@everlegal.ua
Юрист
horodniuk@everlegal.ua
