Розвиток відкритих даних в Україні
Задля належного функціонування держави кожен громадянин повинен бути повідомлений про актуальні питання та проблеми, що впливають на життя суспільства та становлять публічний інтерес. Для цього існує механізм "відкритих даних" (англ. "open data"), тобто обов'язковий збір та оприлюднення певного виду інформації за рахунок державних органів. Такий інструмент характеризується прозорістю (зменшує випадки зловживань або корупції), залученістю громадськості (наявність пропозицій та відгуків від громадян), інноваціями та економічною цінністю (належне функціонування бізнесу), а також ефективністю (легший механізм доступу до даних без залучення додаткових коштів).
Законодавче регулювання відкритих даних в Україні
На міжнародній арені механізм відкритих даних існує уже давно, однак в Україні він з'явився відносно нещодавно, а саме з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України № 835 від 21 жовтня 2015 року "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних" ("Постанова"). До цього єдиним регулятором залишався Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Постанова визначає перелік даних, що оприлюднюються для вільного та безоплатного доступу, та які можуть використовуватися та поширюватися будь-якою особою. Однак аналіз документу свідчить про те, що він регулює питання суто державного характеру, не зосереджуючись при цьому на приватному бізнесі. Цю проблематику було вирішено змінами до Постанови, про які оголошено 3 березня 2021 року Міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим.
Змінами було викладено Постанову у новій редакції, однак фінальний офіційний текст поки не був оприлюднений.
Основні нововведення Постанови
Постанова значно розширює перелік даних, які підлягають відкриттю. Зокрема, опублікуванню підлягають Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля, дані системи розгляду дозвільних документів, інформація про зареєстровані транспортні засоби тощо.
Зміни до Постанови також надають повний доступ до даних фінансової звітності суб'єктів господарювання. Фінансова звітність компаній зазвичай містить баланс (звіт про фінансовий стан), а також звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід). Відкриті дані дозволять інвесторам та іншим заінтересованим особам оцінити роботу компанії. Наприклад, відомості балансу (звіту про фінансовий стан) дозволяють побачити спосіб формування активів та можливі заборгованості. Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) надає інформацію здебільшого про доходи, витрати та прибутки (збитки) компанії протягом звітного періоду.
Окрім вищезазначених відомостей, розкриттю підлягають також відомості державного земельного кадастру, дані про кількісний склад вакцин від COVID-19, інформація про кількість вільних ліжко-місць у лікарнях із запасами кисню тощо.
Основні нововведення до Постанови виключають можливі суперечності на законодавчому рівні, оскільки чинне законодавство, що регулює ту чи іншу сферу, вже визначає перелік відомостей, які можуть бути опубліковані. Наприклад, стаття 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що фінансова звітність компаній "не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом".
Кореляція із сучасною цифровізацією суспільства
В умовах постійної цифровізації суспільства вищезазначені зміни до Постанови мають неабиякий вплив на розвиток відкритих даних в Україні. Як відомо з Європейського порталу даних, Україна увійшла в європейський рейтинг відкритих даних Open Data Maturity Report 2020, посівши 17 місце серед країн, що розвиваються. Отже, впровадження нових положень до українського законодавства та імплементація міжнародних стандартів сприятиме ефективнішому функціонуванню державного сектору, зростанню успішності компаній, а також інтенсивнішому залученню громадянського суспільства.
За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:
Керуючий партнер
deyneko@everlegal.ua
.jpg)
Партнер
olenyuk@everlegal.ua
