Судова практика поділу корпоративних прав подружжя
10 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ("Суд") виніс Постанову по справі № 496/1249/13-ц ("Постанова"), яка вкотре підкреслює правову позицію, що майно юридичної особи не підлягає поділу між подружжям у разі розлучення. У Постанові наголошено, що навіть якщо майно подружжя знаходиться у власності юридичної особи, зареєстрованої у формі приватного підприємства, то подружжя може поділити не саме майно, а частку в статутному капіталі цієї юридичної особи.
У цілому, питання поділу корпоративних прав, зокрема під час розлучення, доволі гостро постає перед українськими судами. Саме тому виникла необхідність уніфікації судової практики у вирішенні подібних спорів.
У першу чергу, треба прояснити, що частка в статутному капіталі та майно приватного підприємства є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя. Це підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 ("Рішення КСУ"). Спільна сумісна власність, на відміну від спільної часткової власності, свідчить про те, що особи володіють спільним майном без заздалегідь визначеного розміру часток, тобто права подружжя рівною мірою поширюються на все спільне майно.
Зважаючи на позицію, викладену в Рішенні КСУ, Верховний Суд у 2019 році виніс Постанову № 756/10797/15, з якої випливає, що якщо майно, яке знаходиться у спільній сумісній власності подружжя було внесене до статутного капіталу товариства, то воно стає власністю відповідного товариства. Отже, повернути назад таке майно можна лише у вигляді коштів на підставі права грошової вимоги. При цьому, у кожного з подружжя є право грошової вимоги рівно половини вартості внесеного до статутного капіталу майна.
До речі, непоодинокими є спори між товариством та його учасником щодо виплати таких коштів належному учаснику. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 (провадження № 12-38гс12) закріплює, що вартість такого майна під час розрахунків з учасником може бути встановлена на підставі ринкової ціни або висновку експерта. Таким чином, вартість, за якою майно обліковується в товаристві, не є доказом його дійсної вартості.
Також слід нагадати, що у випадку, коли, наприклад, чоловік під час розгляду судом справи про розподіл майна продає частку, то згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15, у його дружини виникає право претендувати на половину вартості такої частки.
Проте, трохи інша практика склалася навколо майна подружжя та фізичних осіб-підприємців. Йдеться про те, що майновий комплекс не може бути статутним капіталом фізичної особи-підприємця, бо він не передається в якості вкладу в юридичну особу, а просто використовується одним з подружжя без створення юридичної особи в результаті діяльності як ФОП. У такому випадку саме майно, яке входить до складу підприємства як єдиного майнового комплексу, може належати на праві спільної сумісної власності подружжю. Така логіка підтверджується Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20).
За детальною інформацією звертайтесь до наших експертів:
