Військова агресія рф проти України як форс-мажор: договірні зобов'язання

28 лютого 2022 року у зв'язку з воєнними діями в Україні та для спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Торгово-промислова палата України (надалі – "ТПП") видала лист № 2024/02.0-7.1. Ним ТПП засвідчила для усіх, кого це стосується, що військова агресія Російської Федерації проти України, яка зумовила введення воєнного стану в Україні, з 24 лютого 2022 року і до офіційного закінчення є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Що це означатиме на практиці?

Перш за все, форс-мажор звільняє не від виконання зобов'язань, а від відповідальності за їх невиконання. Наприклад, за договором поставки постачальник, незважаючи на форс-мажорні обставини, все ще зобов'язаний поставити товар, а покупець все ще повинен його оплатити. Проте, якщо іноземний постачальник фактично не зможе привезти товар через активні бойові дії або мобілізацію працівників або інші пов'язані фактори, а український покупець не зможе оплатити товар через мораторій на платежі у валюті за кордон (відповідно до Постанови НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року), то є підстави для звільнення сторін від відповідальності за невиконання зобов'язань у зв'язку з форс-мажором.

Додатково, визнання ТПП російської агресії форс-мажором не означає, що сторони автоматично звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань. Сертифікат ТПП про засвідчення форс-мажору є одним із доказів, які суд розглядатиме при вирішенні питання відповідальності сторони за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. Оскільки лист ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року не є сертифікатом у його класичному розумінні, а також цей документ стосується не конкретної особи та її зобов'язання, а необмеженого кола осіб та зобов'язань, то перед судами також постане питання юридичної сили такого документа та належності його як доказу.

Суди повинні будуть проаналізувати обставини, визнані ТПП як форс-мажор, їх безпосередній вплив на конкретне зобов'язання та причинно-наслідковий зв'язок між такими обставинами і невиконанням зобов'язань за договором. Якщо зобов'язання не виконується на території, де немає активних бойових дій, і сторона посилається на військову агресію як форс-мажор, то зв'язку між обставинами форс-мажору і невиконанням стороною зобов'язань за договором немає. Попри визнання ТПП військової агресії форс-мажором і видання документа про це "всім, кого це стосується", суд імовірно не буде брати такі докази до уваги.

Комерційні договори за українським правом, які НЕ містять положень про форс-мажор

Відсутність положень про форс-мажор у комерційному договорі за українським правом не означає, що сторона не може посилатись на форс-мажор.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (ГКУ), сторона договору буде нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання її зобов'язань, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили. Частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України (ЦКУ) передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення такого зобов'язання, якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок непереборної сили.

Оскільки положення про форс-мажор передбачені законодавством, сторони можуть посилатись на форс-мажорні обставини незалежно від наявності у договорах, які регулюються українським правом, положень про форс-мажор.

Комерційні договори за українським правом, які МІСТЯТЬ положення про форс-мажор

Сторонам варто уважно переглянути положення про форс-мажор, передбачені у договорі, з огляду на наступні обставини. 

Повідомлення про форс-мажор

Договори можуть передбачати чітку процедуру повідомлення про форс-мажор та неможливість виконання зобов'язань у зв'язку з ним. Зверніть увагу на строк повідомлення, форму повідомлення та порядок надсилання/отримання. Чи дотримався контрагент таких умов?

Чи передбачає договір наслідки недотримання положень про повідомлення про форс-мажор? Договори можуть передбачати, що сторона, яка не повідомила або неналежним чином повідомила іншу сторону про форс-мажор, не може посилатись на форс-мажор як обставину, що звільняє таку сторону від відповідальності.

Докази виникнення форс-мажору

Окрім повідомлення про настання обставин форс-мажору договори можуть вимагати певного способу підтвердження настання таких обставин. Найчастіше договір вимагає від сторони, яка посилається на форс-мажор, надання сертифікату ТПП. Оскільки процедура засвідчення форс-мажору ТПП була спрощена і ТПП не видає окремих сертифікатів, варто перевірити, чи визнає договір лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, виданий ТПП, належним підтвердженням, і чи передбачає інші способи підтвердження форс-мажору.

Права сторін у зв'язку з форс-мажором

Часто договори включають звичні положення, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань на строк тривалості форс-мажору. Також договори можуть передбачати, що сторона, яка посилається на форс-мажор, має право не виконувати зобов'язання до завершення тривалості форс-мажору.

Трапляється, що положення договору дозволяють сторонам розірвати договір у разі, якщо форс-мажор триває більше визначеного строку (наприклад, більше 60 днів).

Комерційні договори за іноземним правом

Спершу сторонам потрібно переглянути положення договору. Якщо договір передбачає врегулювання обставин форс-мажору, то сторонам необхідно керуватись такими положеннями. У комерційних договорах за іноземним правом найчастіше передбачені аналогічні положення, про які йшлось вище, хоча можуть бути і винятки.

Якщо договір не містить положень, які б регулювали форс-мажор, то варто звернутись до юристів з відповідної юрисдикції щодо регулювання форс-мажору відповідним законодавством. Деякі юрисдикції не мають регулювання на рівні законодавства (наприклад, англійське право визнає форс-мажор лише тоді, коли договір містить відповідне регулювання).

Кредитні договори (позики) та грошові зобов'язання

За загальним правилом невиконання грошових зобов'язань дуже складно обґрунтувати з посиланням на форс-мажор з огляду на те, що відсутність коштів не є обставиною, що звільняє боржника від відповідальності відповідно до частини 2 статті 218 ГКУ та абзацу 2 частини 1 статті 617 ЦКУ. Винятком є валютні грошові зобов'язання перед іноземними юридичними особами, які фактично неможливо виконати через мораторій на платежі у валюті за кордон (відповідно до Постанови НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15 березня 2022 року передбачено, що у разі прострочення грошового зобов'язання за договором кредиту (позики) з банком чи іншим кредитодавцем (позикодавцем) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦКУ. Стаття 625 ЦКУ, зокрема, передбачає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 

Вищезазначений закон № 2120-IX від 15 березня 2022 року також передбачає звільнення позичальника від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення за договором кредиту (позики). Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Варто наголосити, що ні вищезазначені положення законодавства, ні визнання військової агресії Російської Федерації форс-мажором, не звільняє боржників від обов'язку зі сплати основної суми кредиту (позики) та відсотків за користування коштами. Проте зазначимо також, що частина українських банків ввела так звані "кредитні канікули", що відстрочують виконання зобов'язань зі сплати основної суми кредиту та/або відсотків. Якщо боржник зацікавлений в отриманні такої відстрочки, варто звернутись безпосередньо до банку-кредитодавця.

• форс-мажор не є звільненням від виконання зобов'язань, а лише звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання;
• якщо договір передбачає умови та порядок повідомлення про форс-мажор і контрагент не направив або неналежним чином направив таке повідомлення, повідомити контрагента про порушення і про можливі наслідки (неможливість покладатись на форс-мажор або інші наслідки, передбачені договором);
• запропонувати переглянути умови договору і, у разі необхідності, укласти додаткову угоду (наприклад, передбачити оплату частинами, інший маршрут поставки, змінити логістичний ланцюг, переглянути вимоги щодо кількості, якості, строків, тощо);
• якщо контрагент безпідставно відмовляється виконати зобов'язання (наприклад, реального впливу воєнних дій на виконання ним зобов'язань немає), повідомити контрагента про порушення, визначити суть порушення і причини, чому він не буде звільнений від відповідальності за зазначене порушення, та запропонувати виконати зобов'язання задля уникнення стягнення збитків у судовому порядку.